Промисловий дизайнер: специфіка професії, навчання і зарплата. Чим займається фахівець? Плюси і мінуси, особисті якості
Дизайн асоціюється з рекламою і маркетингом в свідомості більшості людей. Але існують ще і промислові дизайнери, у яких зовсім інша специфіка професії. Знання її особливостей та посадової інструкції буде дуже корисно для всіх, хто вирішить присвятити себе такій роботі.
Специфіка професії
Робота промислового дизайнера, як і в інших сферах дизайну, спрямована на візуалізацію тієї чи іншої ідеї. Відрізняється тільки об’єкт, до якого ця візуалізація застосовується. При цьому не можна цілком віддаватися на волю власній фантазії. Дизайн – це використання уяви для досягнення чітких цілей. Промисловий дизайнер послідовно займається такими етапами опрацювання готового продукту, як:
- продумування загальної ідеї:
- формування чіткої концепції;
- підготовка ескізів;
- створення макетів;
- тривимірне моделювання готового продукту;
- остаточне проектування;
- створення дослідного зразка.
Дизайнер у промисловості не просто «робить красиво»; він повинен враховувати особливості конкретного виробу та його майбутнього застосування. Необхідно володіти не тільки тонким естетичним смаком, але і чітким уявленням, як уникнути фатальних помилок. Навіть похибки при оформленні побутової техніки можуть спричинити серйозні наслідки – що вже говорити про автомобілі або медичній апаратурі.
Прийнято вважати, що промисловий дизайн «відмежувався від архітектури і орієнтується на її стандарти професійної майстерності.
Плюси і мінуси
Промисловий дизайн – стабільно затребувана сфера діяльності. У будь-якому виробництві сьогодні важливо представити продукт, який подобався б людям і був би адаптований під їхні потреби, а не просто вирішував якісь завдання. Оплата для представників такої професії відносно висока. Сама діяльність носить творчий характер.
Негативні сторони є логічним продовженням достоїнств. Так, за високу оплату доведеться працювати досить багато. А творчий характер діяльності означає, що готових рішень не буде. Пошук оптимального варіанту мимоволі доведеться вкладати в обмежені часові рамки. Вчитися і набирати необхідну кваліфікацію доведеться довго.
Робочий день промислового дизайнера не може бути унормовано за визначенням, а те, що вийде в кінцевому підсумку, замовники стануть оцінювати чисто суб’єктивно.
Посадова інструкція
Спеціаліст з промислового дизайну зазвичай призначається на посаду і знімається з неї рішенням генерального директора. Подання робить головний інженер або начальник проектного відділу. У посадовій інструкції обов’язково прописують вимоги до освітньої підготовки. Зазвичай це вища освіта, без досвіду роботи або середня професійна підготовка зі стажем роботи за фахом не менше 2 років. Промисловий дизайнер зобов’язаний знати:
- нормативні акти РФ у галузі трудового права, організації праці та авторського права;
- конструкторську підготовку виробництва;
- вимоги ергономіки;
- комп’ютерні програми (не тільки графічні редактори, але і текстові, браузери, презентації, інший необхідний софт);
- прийоми опрацювання ескізів, формування фізичних моделей, композиційні правила і пропорції;
- принципи використання кольору і форми;
- підходи до проектування;
- перспективи розвитку конкретної компанії і її поточний стан;
- технічні параметри та економічні характеристики оптимальної продукції російських і закордонних конкурентів;
- системи автоматизованого проектування;
- принципи сертифікації.
Також промислового дизайнера важливі:
- вміння складати і читати креслення, іншу конструкторську і виробничу документацію;
- володіння основами діловодства;
- уміння використовувати ресурси інтернету для професійної діяльності;
- порядок технічних розрахунків в процесі проектування;
- технологія виробництва;
- основні параметри матеріалів, використовуваних у розроблених виробах;
- основи художньо-графічної роботи;
- основи патентознавства;
- економіка організації.
У числі посадових обов’язків особливо варто підкреслити підготовку ескізів і макетів (самостійно та разом з іншими людьми). Доведеться також займатися виготовленням фізичних і віртуальних моделей. Промислові дизайнери:
- розробляють компонувальні схеми та композиції;
- відбирають оптимальні конструктивно-оздоблювальні рішення;
- забезпечують відповідність продукту ергономічним стандартам;
- деталізують форми виробу;
- готують художньо-конструкторські пропозиції.
Особисті якості
Спеціаліст з промислового дизайну обов’язково думає в першу чергу про кінцевого споживача, а не про власному зручності. Для нього вкрай важливо вміння нестандартно мислити і знаходити ті рішення, які недоступні для звичайного інженера. На такій посаді місце тільки людині, здатному обробляти великі обсяги інформації. Доведеться виявляти спостережливість і концентруватися на деталях, не упускаючи при цьому загальної перспективи. Ще промислового дизайнера доведеться:
- постійно спілкуватися з людьми;
- вміти працювати в команді;
- виявляти розумну ініціативу, чітко виконуючи при цьому загальні вказівки;
- бути тактовним і обережним у спілкуванні з замовниками, їх представниками.
Навчання і заробітна плата
Вчитися на промислового дизайнера пропонують багато навчальних закладів. Але варто віддати перевагу великим університетам, де якість підготовки вище. Місячні і навіть піврічні курси дадуть максимум базову інформацію про дизайнерській роботі. Готуючись зв’язати себе з нею, бажано ще після школи отримати художню освіту. Композицію і малюнок будуть перевіряти на іспитах в будь-якому навчальному закладі. Найкращі позиції на ринку праці мають випускники МГУ, СПбГУ, непогано котируються і дипломи петербурзького інституту дизайну, московського університету дизайну та бізнесу.
Перші два курси дають загальні предмети і введення в професію. З 3-го освоюють професійну майстерність. Чотирирічний бакалаврат мало що дає, і його випускник заробляє дуже мало.
Зарплата в початковій ланці навіть у добре підготовлених промислових дизайнерів становить 20-30 тисяч рублів. При наявності досвіду співробітники можуть заробляти 40-55 тисяч.
