Розклад занять: Як адаптувати дитину до школи після канікул

Перехід від волі на канікулах до напруженого графіку шкільних буднів не так вже і легкий для дитини. А якщо у нього в школі непрості стосунки з однокласниками, то початок навчального року і зовсім може стати певним стресом. Як правильно адаптувати здоров’я дитини до школи, які моменти враховувати і протягом навчального року, розповідає педіатр Олена Фещенко, лікар медичної мережі «Добробут».

Як проявляється шкільний стрес у дітей? Які форми він може приймати?

Будь-який стрес може активізувати хронічні захворювання, вести до їх загострення. Включаються закони психосоматики, коли психологічні проблеми можуть ставати пусковим механізмом для погіршення здоров’я.

Звичайно, після тримісячного періоду канікул, коли у дітей немає жорсткого режиму, школа стає своєрідним стресом. Багато підлітки, з якими я спілкуюся на прийомі, влітку, під час канікул, лягають за північ, а вранці сплять до полудня. Вони звикають жити в такому ритмі, трьох місяців вистачає для звикання до нового режиму. До того ж літа у них набагато менше відповідальності, ніж у школі, велика частина часу присвячена відпочинку. Відповідно, коли дитина йде в школу, то йому потрібен період адаптації. Його тривалість залежить від мотивації дитини, і тут велику роль відіграє позиція батьків.

Якщо дитина йде перший раз в перший клас, то батькам треба пояснювати дитині, що школа – це початок нового цікавого етапу навчання тому, що вже вміють дорослі. Важливо прищеплювати мотивацію на навчання і оволодіння новими знаннями, разом з дитиною купувати гарні шкільні аксесуари, яскраві зошити, ручки, ранець, гарну шкільну форму, щоб процес підготовки до школі проходив з любов’ю і інтересом.

У середньому шкільному віці настає другий етап – змагальний і структурований. Дитина виконує завдання, вчиться дотримуватися дедлайни, вчиться концентруватися і приймати свої дитячо-підліткові міні-рішення, вчиться брати відповідальність за свої вчинки. Батькам важливо бути поруч з дитиною, бути йому другом і підтримкою, допомагати структурувати процес і розподіляти свій час раціонально.

Якщо батьки спохвачуються в останній момент і метушливо готують дитину до школи, то й дитині передається це настрій. Йому в цьому віці потрібен стабільний впевнений спокійний дорослий, який завжди підтримає і зрозуміє.

У старшокласників мотивація пов’язана з процесом усвідомлення свого професійного покликання та вибору подальшого шляху в житті, де вони могли б себе проявити в повній мірі і виділитися серед інших. Батькам необхідно перед школою промовляти і обговорювати ці теми разом з дітьми, і навіть на канікулах влітку. І в цьому випадку школа не буде стресом, а лише відправною точкою у доросле життя.

Школа – вона не буде стресом, якщо батьки будуть добре взаємодіяти зі своїми дітьми, часто спілкуватися, обговорювати проблемні питання, так і просто друзями. А процес підготовки до школи буде плавним, поступовим і захоплюючим.

Є аналізи, обстеження, які краще б зробити дитині перед школою?

Так, це може бути елементарний загальний розгорнутий аналіз крові. Важливо бачити формулу і рівень гемоглобіну. Іноді виникають скарги на стомлюваність, запаморочення, зниження апетиту у дитини без явних видимих причин, що може викликати зниження успішності. Такий стан може бути проявом анемії, а при правильній корекції, — самопочуття покращиться.

В дитячих клініках існує програма профоглядів перед школою, її мета — обстежити дитину і виявити патологію, яка може пропускатися.

• Окуліст повинен перевірити гостроту зору, від цього, зокрема, буде залежати, на який парті сидіти дитині.
• Ортопед повинен подивитися, що відбувається з кістково-м’язовою системою, суглобами дитини, чи можна йому займатися фізкультурою і з якою інтенсивністю.
• Кардіолог повинен перевірити серцевий ритм, зробити кардіограму, щоб розуміти, які фізичні навантаження дитина зможе витримати.
• Психолог визначає психологічну готовність до школи і рівень стресу.

Дитина росте, розвивається, щороку він змінюється, і цей процес потрібно відстежувати і спрямовувати наші зусилля на профілактику.

Які рекомендації щодо режиму дня і харчування ви можете дати, щоб дітям краще увійти в шкільний ритм?

Взагалі режим харчування не повинен змінюватися – який би сезон і заняття у дитини не були. Тут ключове слово – режим, завдяки йому у дітей в певний час виробляються необхідні ферменти, шлунковий сік, щоб перетравлювати їжу. Між прийомами їжі не повинно бути тривалих перерв, та на канікулах, і в школі. При цьому вранці краще починати з більш легкої їжі і протягом дня переводити організм на більш щільну. У школі важливо, щоб не було великої кількості булочок на голодний шлунок і сухоедеения, що є профілактикою гастритів.

Адаптацію дитини до школи добре починати вже з середини серпня. Щодо режиму дня школа може бути стресовій спочатку, так як в перші тижні навчального року діти все одно лягають спати пізно і насилу встають рано. Батькам слід контролювати цей процес і встановлювати рамки, важливо адаптувати дитину поступово, щодня лягати і вставати на 15-20 хвилин раніше.

Наскільки обов’язкові щеплення перед школою?

Шість років – це декретований вік, коли дитині необхідна ревакцинація від деяких захворювань. Потрібні дві комплексні вакцини – одна для профілактики дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту та друга для профілактики кору, краснухи та паротиту. Їх можна зробити з інтервалом в місяць. До шести років знижується рівень специфічного імунітету, який дитина отримав від вакцинації в ранньому віці, якщо вони робилися за графіком. Потрібно підвищувати рівень захищеності від цих інфекцій перед походом в новий колектив.

В Україні триває епідемія кору, є випадки правця, дифтерії, поліомієліту, щорічно реєструються випадки кашлюку. Поки у нас немає масового імунітету, але в останні роки з’явилося більше усвідомленості на користь профілактичної вакцинації, проводять грамотні вакцинальні кампанії.

Чи може школа відмовитися приймати дитину, якщо у нього немає щеплень?

Юридично школа не може цього зробити, так як за конституцією кожен дитина повинна мати середню освіту. Якщо у дитини немає щеплень із-за відмови від вакцинації, то батьки беруть на себе відповідальність за його здоров’я. Бувають випадки, коли дитину не можна вакцинувати за медичними показаннями, тоді лікар видає відповідний документ для школи із зазначенням чітких термінів медичного відводу від щеплень.

Є певний перелік медичних протипоказань до вакцинації, який обумовлений в Наказі МОЗ щодо вакцинації. Набагато частіше зустрічаються тимчасові протипоказання, коли дитина хворіє, а після одужання йому можна продовжувати проведення профілактічекіх щеплень. На жаль, з цим питанням серед батьків відбувається плутанина, так як тимчасові протипоказання приймають за постійні. Наприклад, дитина часто хворіє, у нього бронхіальна астма, і батьки вважають, що робити щеплення не можна. Як раз навпаки, такій дитині необхідна профілактика від важких інфекцій, яку можна проводити поза загострення.

Буває, батьки вважають, що в спеку чи мороз не можна робити щеплення, але це міф і таких обмежень не існує. Важливо правильно побудувати режим дня в день вакцинації з обмеженням контактів і перебування дитини під палючим сонцем або на морозі.

Є певні періоди накопичення стресу після 1 вересня?

У перший місяць може виникнути ранній стрес, коли дитина освоюється в школі. Можуть бути проблеми в колективі, коли підлітки не можуть адаптуватися, а підлітками зараз я називаю дітей років з десяти, вони дуже відрізняються від колишніх десятирічок. Перший місяць – показник того, як дитина позиціонує себе в колективі, стає ясно, які міжособистісні стосунки складаються між однолітками. Якщо у дитини виникають проблеми в цій сфері, то може з’являтися протестний поведінка – дитина замикається в собі, не хоче вчитися, у нього розсіюється пам’ять, концентрація уваги, знижується апетит. З першого погляду здається, що це найпростіші медичні скарги, але в підсумку з’ясовується їх психологічна підоснова. Тут дуже важлива позиція батьків – спілкування з дитиною на рівних, адже якщо батько домінує, каже в наказовому тоні, часом не чує дитини, то дитина ще більше закривається, залишається один на один з проблемою, і це запускає психосоматичні розлади. Ні з того, ні з сього можуть виникнути енурез, анорексії або, навпаки, переїдання.

Зайва вага – ще одна велика проблема. Якщо дівчинка, навіть у десять років, має схильність до зайвої ваги, то у неї вже можуть розвиватися комплекси. Іноді таких дітей за їх вага принижують батьки, однокласники, і дівчатка перестають їсти, ще не розуміючи, як правильно побудувати збалансовану дієту. У результаті вони не отримують необхідних елементів для зростання, гормонального розвитку, але і не худнуть, так як запускається патологічна реакція. З одного боку, дитина протестує, а з іншого – його організму і обмінні процеси.

Другий етап стресу настає перед канікулами, коли у дітей накопичується втома. У цей період діти сприймають інформацію гірше, не можуть розподілити свій час. А якщо батьки при цьому завантажують дитини гуртками та секціями, то діти не мають достатнього часу на домашній відпочинок і своєчасну підготовку домашнього завдання. У дітей синдром втоми проявляється відсутністю інтересу до життя – вони хочуть полежати, роблять завдання без інтересу, «для галочки», не бачать сенсу в тому, що роблять. Крім того, може бути зниження апетиту, часті запаморочення.

Третій етап стресу – в кінці навчального року, коли починаються іспити. Діти втомилися від зими, їм хочеться літа і свободи і процес навчання стає вже як би «внатяжку».

Звичайно, і під час сезонних епідемій грипу, простудних захворювань варто звернути увагу на захворюваність дитини. Якщо дитина починає часто хворіти простудними захворюваннями, можливо, причиною цього є стрес, який послабив імунітет дитини.

Є думка, що нинішні діти слабкіше, ніж попередні покоління. Слабкі їх точки, виходячи з вашого досвіду?

Не можу сказати, що діти стали частіше хворіти. Але з’явилося більше таких захворювань, які раніше дітей не турбували, у зв’язку зі зміною способу життя. Це пов’язано з наступними причинами:

Відсутність свіжого повітря і зниження рухової активності.

Якщо раніше влітку діти гралися на вулиці, ігри були рухливими, то зараз такої можливості в мегаполісах менше, так як це небезпечно з-за транспорту і більш агресивного навколишнього середовища. Недолік руху – гіподинамія веде до застійних явищ опорно-рухового апарату, з’являються м’язові затиски, спазми, особливо в верхньому плечовому поясі.

Гаджети.

Довгий час проводячи перед екраном, дитина знаходиться у вимушеному зігнутому положенні, його плечовий пояс постійно напружений. Через нерухомості, сидіння біля нього пережимає судини, у тазових органів може порушуватися кровообіг. Також гаджети впливають на зір. Раніше для підручників, книг були підставки, які дозволяли вибирати правильне положення очей, голови і загальну посадку. Зараз діти з гаджетами розташовуються в будь-яких позах, лежачи в ліжку, підносять екрани близько до очей, і це призводить до проблем з опорно-руховим апаратом, і з зором. Є так званий «комп’ютерний синдром», який виражається в змінах очного дна. Це відбувається з-за читання дрібного тексту, рідкісного моргання, коли дитина довго дивиться на екран, і випромінювання. Які б не були захищені сучасні екрани, все одно для дитини це навантаження.

Якість харчування.

На жаль, відсоток синтетичних інгредієнтів їжі значно збільшився. Ми споживаємо напівфабрикати, продукти з консервантами і добавками, що призводить до алергій і порушення травлення. Зараз є модний діагноз «лактазна недостатність», він правомочний, але для його постановки потрібні чіткі клінічні ознаки. Зазвичай вказується, що це непереносимість молока, але тут, швидше, не перетравлюється не саме молоко, а добавки, які в ньому є. А якщо є порушення засвоюваності продуктів, то вони призводять і до алергій, і до порушень зі стільцем, здуттями, відрижкою, метеоризм, зниження апетиту.

Швидка їжа також вносить свою лепту в порушення функції ШКТ. У фастфудах їжа щедро посипається спеціями, обсяг яких значно перевищує денну норму. І це веде до виникнення гастритів, холециститів, панкреатитів – бич нашого століття, у зв’язку з тим, що харчування переходить від натурального до хімічної.

Як часто потрібно проконсультуватися у педіатра, щоб бути спокійною за здоров’я дитини?

Бажано проходити профогляди раз у році, перед школою. Якщо у дитини немає скарг, мама не бачить змін, то немає необхідності частіше відвідувати лікаря, крім проведення профілактичних щеплень. Якщо у дитини є хронічне захворювання, то необхідно спостереження раз у три-шість місяців, щоб отримати протирецидивне лікування. Але, як правило, влітку в період профогляду, доктор відразу являє батькам план превентивних дій.

Якщо дитину почати водити по лікарям часто і обговорювати при дитині його часті захворювання, то він може відчути себе неповноцінним і впадати в іпохондрію. З іншого боку, дитина може маніпулювати мамою, яка під час хвороби приділяє їй більше уваги. Симптоматика у таких дітей може з’являтися несвідомо. Тому батькам важливо розуміти потреби своєї дитини, враховувати її індивідуальні особливості і брати участь у м’якій психологічної та фізіологічної адаптації до школи.