Генетика майбутнього: Так страшні ГМО і стовбурові клітини?

Робота з геномом людини, стовбуровими клітинами, створення ГМО викликають запеклі суперечки в суспільстві. Наскільки етично клонування? Небезпечні генетично модифіковані організми? На ці теми висловлюються представники найрізноманітніших сфер, а у самих учених, які займаються безпосередньо генетикою, свій погляд на розвиток цих напрямів. Про це розповідає академік НАН України, директор Інституту молекулярної біології і генетики, професор Ганна Єльська.

Про ДНК-тестах

Протягом багатьох років наш інститут займається проблемою ДНК-тестування спадкових захворювань. Ми розробили ДНК-тест системи для самих різних генетичних захворювань, які можна застосовувати у батьків, які збираються завести дитину, під час вагітності, так і після народження дитини. В Україні поки мало займаються системами генів, які відповідають за схильність до серйозних захворювань – рак, діабет, серцево-судинні хвороби і т. д. За кордоном цей напрям інтенсивно розвивається, робляться генетичні паспорти для людей. Ми самі по замовленню ДНК-тести не проводимо, так як не є клінічною лабораторією з відповідною сертифікацією. Але ми передаємо наші технології різним генетичним центрах, клініках, і якщо людина до нас звернеться, то можемо порадити, де це можна зробити.

Про антибіотики

Безладне використання антибіотиків призвело до того, що у людей виробляється резистентність до тієї або іншої їх групи. Насамперед, антибіотик треба використовувати в правильних кількостях і протягом потрібного часу і якщо ви цього не робите, то може виробитися до нього стійкість. З іншого боку, розвиваються резистентні штами хвороботворних мікроорганізмів, наприклад, збудників туберкульозу, і в цьому відношенні ми розробляємо методику швидкого їх визначення – зараз це займає кілька днів, а бувають дуже важкі випадки, коли потрібно швидко приймати рішення. Вже є певні успіхи, і якби у нас фінансування, ми могли б випустити діагностичний прилад.

ПРО ГМО

Особисто я думаю, що негативні відгуки про ГМО – це страшилки. Реальне їх дію можуть показати тільки тривалі дослідження і експерименти. Я якось слухала доповідь про експерименти з генномодифікованої соєю, яку давали тваринам, і вона нібито погано впливала на деякі функції. Але, з моєї точки зору, цей експеримент був настільки некоректно поставлене і некоректно інтерпретований, що важко з нього отримати реальні результати і зробити обґрунтований висновок. Я не знаю поки чітко зафіксованих прикладів помітного погіршення здоров’я або виникнення хвороб, які були б безпосередньо пов’язані з генномодифікованими організмами. А з іншого боку, інтерферон, який є у нас в аптеках, отримують саме з використанням таких організмів, і ми його спокійно купуємо і п’ємо. У наших деяких інститутах працюють над ідеєю отримання вакцини в рослинах. Наприклад, ви їсте морквину і одночасно вакцинируетесь. Звучить як фантастика, але роботи щодо створення їстівних вакцин активно проводяться в усьому світі. Однозначно сказати, що ГМО шкідливі не можна. А забороняти їх вивчення і використання, як це робиться у нас в країні, нерозумно. Просто треба маркувати продукти з ГМО.

Генна інженерія і стовбурові клітини – ще одні страшилки для нашого суспільства, але це дуже перспективні напрямки науки і медицини, так званої біомедицини. У нас в інституті займаються тим, щоб отримати, відтестувати і перевірити стовбурові клітини – з ними потрібно коректно працювати. Відомо, що можна і самими безневинними речами нашкодити набагато більше, ніж небезпечними, якщо працюєш з ними грамотно. Думаю, за рекомбінантними препаратами, генною терапією, терапією стовбуровими клітинами – майбутнє медицини, але це окрема серйозна розмова.

Про прикладному значенні фундаментальної науки

У нашому інституті отримано низку результатів фундаментальних робіт, які вже мають прикладне значення і впроваджуються, хоча з величезним трудом. Так, днями на засіданні науково-технічної ради МОН був схвалений звіт за державним замовленням, присвячений точній діагностиці різних онкогематологічних захворювань. Проект був виконаний в основному в Інституті онкології імені Кавецького, але його важливу молекулярно-генетичну частина здійснили в нашому інституті. Це комплексна діагностика різних видів лейкозів та інших захворювань крові, правильна діагностика яких дуже важлива для подальшого лікування. Наприклад, при діагноз «гострий лейкоз» проводиться масивна хіміотерапія, яка тяжко переноситься хворими і загрожує важкими побічними ефектами. Запропонований алгоритм діагностики вже дозволив вчасно діагностувати у людини інше захворювання, лікування якого і прогноз істотно відрізняються. Розроблений протокол проведення комплексної діагностики вже впроваджений у восьми клінічних закладах України і, сподіваюся, знайде застосування по всій країні.

Також схвалена робота нашого інституту для створення біосенсора для одночасного визначення сечовини і креатиніну в крові і диализате , наприклад, при роботі штучної нирки. Це має велике значення при проведенні гемодиалиаза, так як ці показники весь час треба контролювати. Методики є, але вони повільні і досить дорогі. А наш метод дозволяє, сидячи прямо біля ліжка хворого, під час гемодіалізу визначати ці дуже важливі показники.

Про ідеальну людину

Думаю, якщо вчені створять ідеальний геном і ідеального людини, то це буде страшно. Людям потрібні недоліки, вони надають своєрідність. Слава богу, до цього далеко, як до сонця.

Наше завдання – знати, де відбуваються порушення в клітці, і прагнути їх виправляти, навіть на рівні ембріона. Нещодавно в Україні народилася дитина від трьох батьків – для цього використовується цитоплазма жінки-донора і ядра двох батьків або запліднена яйцеклітина генетичної матері. Часто генетичні захворювання пов’язані з мітохондріями в цитоплазмі, і якщо ви берете здорову цитоплазму і кладете туди ядра, то шкідливі мітохондріальні гени батьків вже не впливають на розвиток дитини. Перший такий дитина була народжена в Мексиці, другий – в Україні, але саму процедуру проводили у Великобританії. У всьому світі інтенсивно працюють вчені, які прагнуть виправляти генетичні поломки як на рівні ембріона, так і після народження. В це я вірю, думаю, що тут буде досягнутий великий прогрес, тому що вже розроблені дуже цікаві підходи до «поламаній» гену, вирішується питання, як потрапити безпосередньо в область розташування цієї «поломки» і точково вставити необхідний шматочок гена.

Фото: Джаред Тайлер