Маленький бізнес: Історії дітей, які вміють заробляти
У 2 роки на подіум, в 6 на зйомки телефільму, — сьогодні діти можуть починати трудову діяльність дуже рано. Але знімальний день по кілька годин або розкручування свого товару в соцмережах — це вже набагато більше, ніж хобі.
Ми попросили мам трьох дітей, вже дізналися, що таке заробляння грошей, поділитися своїми історіями. Чому їх діти це роблять і як до цього прийшли?
Важливий бонус — коментарі юриста Оксани Войнаровської і психолога Віри Романової. Як закон захищає дітей, пробують сили на професійному терені, на що батьки повинні звертати увагу, якщо підписують контракти за дітей? І головне — чи варто витрачати юні роки на бізнес (нехай і не зовсім повноцінний, дитячий), якщо попереду — довгі десятиліття трудового шляху?
Кирило Пащук, 7 років, Маріуполь
Актор
Ганна Пащук, актриса, мама Кирила
Все почалося з історії, коли ми з Кирюшей стояли в черзі в цирк, а за нами виявилася директор модельного агентства, яка запитала: «Ваша дівчинка симпатична бігає? Пропоную вам взяти участь у фотоконкурсі». Кирила сфотографували для голосування на сайті, а наступним етапом було дефіле на сцені. Це був перший виступ за два дні до того, як йому виповнилось 3 роки. Всіх малюків виводили батьки, а ми його вирішили відпустити самого. І йому сподобалося увагу глядачів! Там же він отримав гран-прі. В 4 роки, побувавши в театрі на виставі «Червоні вітрила», і через кілька днів, наспівуючи пісні з вистави, він спитав: «Мамо, а коли ми знову підемо в театр?» Я запитала, на який спектакль, а він відповів: «Ні, мамо, коли ми підемо в театр, щоб я був на сцені і мені аплодували, як тоді на конкурсі?» Подібні повторювані моменти мені підказували, що дитина хоче розвиватися в творчому напрямку. Я стала отримувати інформацію про кастинги, хоча відправитися в Київ не завжди було можливо. Але одного разу мені прийшло повідомлення про місце і час проведення кастингу, заявку на участь у якому я не відправляла. Багато говорили, що шанс домогтися успіху дуже малий, і випадає одиницям. Але я відповідала: «А чому ви думаєте, що цей шанс не випаде саме нас?» В той же день ми поїхали в Київ. Коли ми йшли з Кирилом по місту в пошуках місця проведення кастингу я відчувала себе такою авантюристкою. Всі говорили, що я ненормальна. Всієї системи кастингів ми не знали, виявилось, що вони проходять зазвичай у кілька етапів і після першої зустрічі ще буває зустріч з режисером для обраних діток. А ми вже були в Маріуполі в той час і… пролетіли. Але для нас це вже було маленькою перемогою, так як це був перший кастинг у житті Кирила, і вдалий.
Потім понеслося: кастинги, зйомки в рекламі, сюжети для телепрограм. Один з перших гонорарів, зароблених в Києві — 1200 гривень, там і витратили, відвідуючи планетарій, океанаріум, зоопарк. А в 2015 році Кирила запросили на проби до фільму «8 кращих побачень», які він успішно пройшов. Брати участь у зйомках фільму було цікаво, але і не просто одночасно, так як необхідно дотримуватися сувору дисципліну на знімальному майданчику, а сидіти на одному місці в перервах між кадрами Кирилу дуже важко. Але режисер був ним задоволений, відзначив талант і вміння швидко видавати потрібні емоції. Зараз синові запропонували взяти участь у телевізійному етапі кастингу «Україна має талант. Діти.» в розмовному жанрі. Про своїх планах на майбутнє Кирило заявляв різне, але одну професію не виділяв. Хоче бути і хіміком, і пожежним, і співаком, а остання версія: «Хочу бути кардіологом, щоб лікувати бабусь». Цікавиться ж він усім. Ще коли не вмів читати, роки в три, знайшов дорослу книгу про органи людини і хворобах, просив читати йому вголос. Іноді вишиває, займається квилингом, народними танцями, любить ходити в бібліотеку і всюди носить собою книги. З приводу акторської професії ніколи конкретно не міркували і не планували, але в нього постійно є творчість в усьому: вдома влаштовує виступи, співає і танцює, вбирається в різні образи. А після закінчення зйомок ще довгий час згадує і говорить: «Хочу знову на роботу».
Оксана Пташник, 12 років, Київ
Рукодільниця
Людмила Мищанщук, журналіст, мама Оксани
Вишивати для дітей — це ж саме природне заняття в світі, оскільки діти завжди прагнуть щось зробити, спорудити, придумати… А тут у нас ще й бабуся постійно шиє-в’яже — не дивно, що молодша Оксана в 9 років всерйоз захопилася валянням з вовни. Це красива, але важка техніка, яка вимагає часу і посидючості: на одну брошку середнього розміру йде годину часу тільки на валяння, не рахуючи потім висушування і складання самого виробу. Оксана робила намиста, сережки, брошки, отримувала деякі замовлення і навіть змогла заробити невеликі кишенькові гроші. Правда, на мене як на маму лягла обов’язок здобувати різнокольорову вовну різних відтінків — але нічого, з цим ми впоралися. Замовлення приносило сарафанне радіо і подружки зі школи, ми навіть почали просувати роботи дочки в соцмережах, але переїзд порушив плани. Ми вирішили, що повернемося до цього захоплення, як тільки добре влаштуємо своє життя на новому місці. Вважаю, що будь рукодільне хобі приносить дитині справжню радість творення, і це було дуже помітно по моїй доньці, яку відірвати від валяння було просто неможливо.
Кирило Буйлук, 6 років, Київ
Модель і актор
Інна Буйлук, PR-директор маркетингового холдингу OSD Group, мама Кирила
Випадково натрапивши в інтернеті на анонс кастингу, вирішили з’їздити з дитиною і спробувати. Так і почався шлях Кирила в світ кастингів і зйомок. Синові тоді було 2,5 року. У цьому ж році він вже пішов у перший клас. Своє захоплення в класі Кирило не афішував. Про зйомки і кастингах знає тільки вчитель, так як іноді з цього приводу нам потрібно відпроситися з уроків. Кастинги, як правило, проводять після обіду або у вихідні дні. Навчанні вони не заважають. Зі зйомками справи йдуть трохи по-іншому. Зйомка може бути як в будні, так і у вихідний день. І час зйомки завжди різне. Але вони не так часто трапляються. Так з першого вересня Кирило отримав дві ролі: знявся в серіалі і в рекламному ролику для французького бренду нерухомості. Можу сказати, що за ці кілька років син подорослішав. І ставлення до акторства і модельного бізнесу стало більш дорослим і свідомим. У нього з’явилася витримка і терпіння, адже на зйомках буває важко. Зібравшись на зйомку, дитина налаштовується на роботу, він знає, що його завдання виконати команди режисера сповна. І якщо взуття трохи тисне (випадок з недавньої зйомки), а потрібно відзняти кадр, значить треба це зробити, іноді зціпивши зуби. Не так давно Кирило почав пробувати себе в ролі видеоблогера: розповідає про зйомки, кастингах, корисному і цікавому дозвіллі. Ролики знімаю та монтую я — роль «мами-продюсера» зобов’язує.
Є великий жирний мінус у всій зайнятості моєї дитини — це велика емоційна і фізична навантаження на такий маленький організм. І мова не тільки про кастинги, а скоріше про його захоплення (музика, боротьба) + школа. Пробую мінімізувати навантаження, як можу. Іноді дозволяю не піти в школу і просто відпочити один день. Якщо каже, що втомився, пропускаємо тренування з боротьби. Коли потрібно йти на кастинг, завжди цікавлюся, чи він хоче туди йти в цей раз. Я проти маніакального занурення у що-небудь з головою. Все добре в міру, особливо в такому маленькому віці. Також один з мінусів — небезпека заразитися «зірковою хворобою». Але я думаю, що якщо в родині здорове ставлення до цього роду діяльності, то все у дитини буде добре. Що стосується плюсів, то така робота розвиває впевненість у собі і внутрішній стрижень, налаштовує на виконання завдань. Знали б ви, як чудодійно впливають на сина слова: «Камера, мотор!». Для участі в кастингах іноді просять вивчити віршик або слова для проб в кіно, — це тренує і розвиває пам’ять. За зйомки дитина отримує гонорари, завдяки яким Кирило навчився збирати гроші в скарбничку, вважати їх і витрачати на бажані речі. Він вже знає, що є те, що можна купити вже сьогодні, а є щось бажане, але дороге. І тут потрібно постаратися зібрати гонорар до гонорару, щоб накопичити достатню суму і купити те, що давно хотілося. Дитині подобається заробляти. Це дає йому можливість почувати себе дорослим. А коли йде в магазин за іграшкою, яку давно хотів, знаючи, що гроші заробив сам, він «скавучить» від задоволення. Раніше я була впевнена, що з часом дитина кине це заняття. Звичайно, син сам вибере, що йому займатися в майбутньому. Поки варіантів від Кирила чула багато: він хотів бути і пожежником, і поліцейським, і водієм маршрутки, і шеф-кухарем або будувати і продавати будинки. Зовсім недавно в цьому списку з’явилася професія актора. Він став озвучувати, що цілком може бути актором і паралельно займатися ще чимось. Я ж, зі свого боку, намагаюся не робити акценти на якому-небудь конкретному варіанті. Нехай це буде його вибір.
Віра Романова, психолог, кандидат психологічних наук
Звичайно, підробіток забирає дорогоцінний час, який можна було б витратити на навчання, але це не повинно стати аргументом батьків, чому не потрібно навіть починати свою трудову діяльність в шкільні роки. Обговоріть з дитиною, що підробіток не може стояти для нього на першому місці, і що не можна кидати школу, якщо у підлітка є можливість заробляти. Дитина повинна знати, як заробити гроші легально, але при цьому відразу розраховувати свої сили і час. Ось приблизний перелік сфер, в яких дитині слід намагатися шукати роботу:
• робота по дому (догляд за домашніми тваринами сусідів, оголошення, робота нянею, догляд за дітьми, покупка продуктів старим та інше);
• на період канікул підліток може влаштуватися на роботу в рекламне агентство (розклейка оголошень, рознос газет, журналів, рекламування товарів, робота кур’єром);
• робота на дому через інтернет: це може бути написання відгуків, коментарів, перегляд реклами, реєстрацію на різних ресурсах;
• тим дітям, хто добре володіє мовою і гарним літературним стилем, вміє чітко і доступно викладати думки на папері, можна спробувати писати тексти на продаж;
• хенд мейд як вид заробітку (виготовлення виробів ручної роботи, складання майстер-класів і їх продаж на відповідних ресурсах).
Якщо у дитини є бажання працювати, він обов’язково повинен погодити його з батьками, щоб уникнути негативних наслідків цього «маленького трудового стажу». Навіть якщо підліток хоче зайнятися роботою через інтернет-мережі, батьки повинні проаналізувати цей вид діяльності, щоб попередити незаконну зайнятість своєї дитини. Саме в родині дитина має отримати необхідні уявлення про навколишній світ, саме в сім’ї задаються основні цінності людини. Тому важливо не тільки навчити дитину писати, рахувати і діяти самостійно, але і створити основу його характеру, зародити в ньому принципи чесності, законослухняності, самостійності і незалежності суджень. Не навчившись умінню правильно поводитися з грошима в дитинстві, у дорослому житті дитина може зіткнутися з низкою фінансових труднощів, пов’язаних з невмінням розподіляти грошові кошти, з небажанням працювати, нерозумінням значення грошей і неправильним розподілом своїх потреб.
Оксана Войнаровська, керівник практик «Праця та зайнятість», «Приватні клієнти» ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Українське законодавство дозволяє неповнолітнім дітям самостійно вступати у трудові відносини з 16 років. У віці з 14 до 16 років діти зобов’язані отримати згоду одного з батьків. При цьому дітей до 15 років можна залучати тільки до легкої роботи у вільний від навчання час. Такі правила прописані у ст. 188 Кодексу законів про працю (Кзпп). Працюючі діти мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком.
Працевлаштовані діти мають ряд привілеїв і гарантій в порівнянні зі своїми повнолітніми колегами. По-перше, кандидати до 18 років приймаються на роботу лише після проходження ними медичного огляду, який повинен щорічно повторюватися до досягнення працівником 21 року (ст. 191 Кзпп). По-друге, такі працівники можуть залучатися до важкої праці, працювати з шкідливими або небезпечними умовами праці, і під землею. Заборонена зайнятість вночі та на вихідних, а також понаднормова завантаженість. Не допускаються діти до підіймання і переміщення речей важче встановлених норм (ст. 190 Кзпп). По-третє, діти мають право на скорочений робочий час (24 години на тиждень – для 14-15-річного віку і 36 годин на тиждень – для працівників від 16 до 18 років) і отримання відпустки тривалістю 31 день у бажане ними час. Крім того, закон встановлює особливу процедуру звільнення працівників, які не досягли 18-річного віку.
Що стосується малолітніх дітей (до 14 років), то чинне законодавство не передбачає для них можливість вступати в трудові відносини. Тому такі діти можуть залучатися до виконання певної роботи тільки на умовах цивільних договорів, які укладають їхні батьки – законні представники. Гонораром у таких випадках також розпоряджаються батьки.
На сьогоднішній день законом не передбачено спеціальних правил укладання подібних договорів. Тому батьки повинні уважно вивчити договір і проаналізувати, чи відповідає він інтересам і потребам дитини, чітко встановлює обов’язки сторін, умови виконання, порядок оплати і т. д. Важливо пам’ятати, що не можна знімати дітей у сценах з психологічним та фізичним насильством, використати образи дітей до продукції порнографічного характеру.