Подорожуємо по Україні: Мальовниче і цілюща Закарпатті

Я думала, що звіт за Колочаві залишиться самим довгим звітом експедиції, але немає. Найдовшим буде огляд з Усть-Чорної, Руської Мокрої і Лопухово, так що запасайтеся попкорном і колою, а краще – бутербродом із салом і часником і томатним соком.

Ми приїхали близько першої години ночі. Шлях від Синевиру до Усть-Чорної зайняв години три, хоча ходу всього 150 км. Незважаючи на пізній час, нас зустрів Петро Петрович Кістяк – голова села Усть-Чорна, красень, спортсмен, холостяк 32-х років від роду, мрія всього девчачьего населення Закарпаття. Я не знаю, звідки беруться такі люди, як вони збереглися і є ближче. Закарпаття – заповідне місце не тільки з-за оглушливо прекрасної природи, але і через людей. Тут жінки зберігають вогнище, чоловіки вирішують питання, діти дихають здоров’ям. Але саме гостре враження в тому, що вони так люблять свій край, що живуть тут свої життя, нікуди не хочуть їхати і гордо, без скарг, несуть жовто-блакитне знамено своєї країни – кожен будинок, кожен рід.

Місце розташування і дорога

Усть-Чорна Тячівського району Закарпатської області до 1945 року була Кенигсфельдом, що в перекладі означає «Королівське поле». Після війни всіх німців виселили, але досі їх залишилося багато, а деякі повернулися зараз на батьківщину. Один такий прекрасний німець, Коля Довбуш, приїжджає сюди при найменшій можливості, сумує страшно. Він-то нас і возив на Уазика по горах. Огляд наш захоплює аж три села, всі вони поруч і ділять на трьох свої багатства: Усть-Чорна, Руська Мокра і Лопухово.

Села розкинулися надзвичайно красиво: між двох річок, що утворюють третю. Навіщо ми-то сподівалися на хорошу дорогу, але дива не сталося: останні 20 км перед Усть-Чорної – це сумовитий слалом по бездоріжжю.

Оцінка дорозі – 6

Характеристика місця

Це екологічна здравниця, і я не перебільшую. Унікальність розташування в тому, що саме тут знаходиться все саме-саме: найкрасивіша і велика полонина Закарпаття – Полонина Красна. Найвисокогірніші озера в Україні. Найсмачніша їжа. Найблагородніші люди. Самі чорні траси. Найбільша кількість водоспадів на квадратний метр змішаного лісу. Сама цілюща мінеральна вода з різних джерел.

Оцінка – 10

Інфраструктура

Вся інфраструктура тутешніх місць вміщується в межах садиби, де ви зупиняєтеся: «У Колі», «У Хаджі», «У Макара». І тоді Коля, Хаджу та Макар – вони ваша інфраструктура. Дістануть все. Куплять, выменяют у сусіда, знайдуть в коморі, дістануть з-під землі. Потрібен транспорт їхати в гори? Ок, от вам «шеріфский джип» – УАЗик високої прохідності з кліренсом 47 см і мигалкою. Потрібен лікар? Зараз доставимо.

Хочете ловити форель голими руками? Та будь ласка, легко – форелеве господарство тут майже в кожному будинку. Магазини з продуктами є, але ви жодного разу туди не зайдете. Бо де б ви не зупинилися, вас забезпечать всім. Джерельною водою небаченої смакоти в тому числі.

Оцінка – 7, на той випадок, якщо вам не зможуть знайти вертоліт.

Харчування

Ось конкретно цей пункт я б у випадку з Усть-Чорної і Руській Мокрій назвала гордо «ЇЖА», тому що їжа тут – окрема тема. Ми жили у Хаджі, а всім відомо, які у неї млинці з сиром. Це млинці забуття! Навіть найсуворіші дієти відступають перед ними. Вже не кажучи про хайгеле – національному азербайджанському блюді, віддалено нагадує вареники. Хаджу каже, що жоден чоловік, навіть ситий, не встоїть – і так, ми перевіряли. Так що, з харчуванням ніяких проблем. Неймовірно смачно, натурально і дуже недорого.

Я знаю, що жіночій половині читачів завжди цікаво про шопінг, так от, розповідаю. Везу з собою: кіло сушених білих грибів, брусничний джем, мед, тушонку з кролика, лікувальні збори трав, чотири види настоянки, іван-чай та мариновані грибочки.

Оцінка – 20. Тобто, 10.

Проживання

Тут немає поняття «дешевше і можна без зручностей». Проживання коштує від 60 гривень за людину, і в цьому випадку ви будете мати все – туалет, душ, м’яку чисту постіль і запах дерева, який супроводжує ваш сон.

А, наприклад, на базі «Карпати» (затишний котедж серед смерек у самого джерела) за 100-150 гривень ви отримуєте не тільки житло, але й триразове харчування (знову всі ці гігантські порції і Борщів Борщ!).

Оцінка – 8

Розваги

За два дні перебування тут ми постаралися дізнатися і особисто перевірити, чим можна наповнити ваш закарпатський відпочинок. Розповідаю по порядку.

1. Лісова стежка 20-ти водоспадів. Ти йдеш вгору по схилу вздовж струмків гірської джерельної води, які, перетікаючи один в інший, утворюють водоспади небаченої краси. З струмка потрібно випити водиці. Ось прям обов’язково! Вона смачна, чиста, холодна, розкішна, цілюща… Ну, і вмитися.

2. Полонина Красна. Туди нас з вітерцем везли на шерифском Уазику, і це саме по собі ще пригода. Полонина Красна – найкрасивіша полонина Карпат, без перебільшення. По-перше, такий вид відкривається, що ти тут же відчуваєш себе героїнею крутий документалки від National Geographic, а по-друге – там росте чорниця, і її можна брати голими руками.

3. Вершина Гайсон Гавор. Це там, на полонині, забратися зовсім нескладно – це вам не Стримба, куди пішки 15 км і потім – тільки померти. Гайсон Гавор означає «відкриває верхні двері». Це особливе Місце Сили! Потрібно стати міцно, ввібрати всю цю карпатську силу всім тілом, підняти руки долонями вгору і просити, чого хочете більше всього на світі. Легкий вітерець, сонце і близькі хмари будуть вам відповіддю. Аксакали тутешніх місць свято вірять у силу Гайсон Гавор і запевняють, що вона ніколи їх не підводила.

4. Будиночок лісника – на спуску з Полонини. Там можна поспати і поїсти. Нас пригощали настоянкою на травах і бограчем – угорським національним м’ясним супом. О, ця настоянка! Про всі настоянки Карпатщины! Трепетно везу з собою кілька видів. Це ж диво, що за настоянка!

5. Банька, банька, банька! З віниками та басейном, з крижаною джерельною водою та карпатським чаєм із трав, із цілющим станом дитинства, в якому засинаєш, як у м’якій перині, а прокидаєшся, як після ортопедичного матраца – відпочилий, свіжий, як травнева троянда. І молочка парного відразу.

6. І саме заповітне. Свидовецький хребет, де розташовані три найбільш високогірних озера України. Дістатися туди – це квест. Потрібно довго вичікувати погоду, тому що УАЗик їде по схилу майже 40 кілометрів, а по гірських трасах – це близько трьох з половиною годин. Смерековий ліс, неймовірні краєвиди, а в озері можна і потрібно скупатися! Це одне з карпатських чудес, але ми, до нашого горя, не змогли його побачити, хоч і встали до світанку, щоб потрапити туди. Дощ, туман, розмита дорога – їхати далі було б невиправданим ризиком. Тому ми сумно і безнадійно повернулися з півдороги назад, так що їдьте туди і зробіть це за нас. Ну, будь ласка. А потім – покажіть всім.

А ще кілька мінеральних джерел з цілющою водою, форелеві господарства, красиві зелені галявини, рибалка (а тут водиться дунайський лосось, наприклад), полювання і грибні походи! А взимку приїжджайте покататися на чорних трасах, але і не тільки – багато містечок для спокійного лижного відпочинку, є підйомник, можна їхати з дітками. Тут багато інструкторів, які допоможуть, навчать, а в кожній садибі є прокат спорядження. Вже не кажучи про санях, конях та санчатах.

Що стосується вилазок в цивілізацію, то зовсім поруч – Мукачево і Берегово. Ну, і Колочава – в 8 км, тільки потрібно перейти по гірському хребту. Ми об’їжджали. Об’їзд – 150 км.

Оцінка – 10

Можливість відпочинку з дітьми

Усть-Чорна, Руська Мокра, Лопухово – це місця для сімейного відпочинку. Я б поїхала тільки з дітками, і знаєте чому? Тому що я хочу, щоб вони це побачили. Та я не про природу.

Я хочу, щоб мої діти побачили, якими бувають люди навколо. Як вони бережуть свій будинок і поважають свій край. Як люблять і шанують батьків. Як священне для них поняття «гість».

Так – так, всі 10 балів за шматочок правильного дитинства.

Чистота

Я більше ніде не бачила таких чистих дворів, як тут. У пташнику – ні пір’ячка зайвого. Ні одного поламаного дитячого велосипеда, розкиданих іграшок, абияк накиданных дощок і мисок на столі у дворі. Все потопає у квітах, чистоті та дереві, і навіть собаки ввічливо махають хвостом. А постіль пахне травами і диким медом. Тут живуть справжні газди (господарі по-місцевому).

Оцінка – 10 балів

Безпека

Коли ми приїхали сюди і поставили машину, забули закрити в ній вікна. Так вона кілька днів і простояла, і кожна річ всередині лежала на своєму місці. Той рідкісний випадок, коли ти точно знаєш, що є на землі місце, де на ніч можна не замикати дверей, а діти самі гуляють у лісі, і їм нічого за це не буває!

Так що, сміливі 10 за безпеку.

Так, так, так, сюди варто приїхати, як в лікарню духу і тіла одночасно. Тому що звідси ви поїдете додому цілими. Ви ж розумієте, про що я, правда?

Читайте також: Дземброня дивовижної сили і абсолютної краси