Що криється за несприйняттям сучасних методів освіти?

Наталія Чуб, практикуючий психолог, психолог вищої категорії, консультант «HoopoeGames»

По інтернету гуляє інтерв’ю зі школярем, який критикує сучасні підходи в освіті. Підліток чітко і сміливо говорить про те, чому йому нудно на уроках, чому він сам займається своєю освітою і що потрібно робити вчителям, щоб діти навіть не вчилися, а просто почули їх.

«Я розумію, що не хочу ходити в школу. Я не бачу сенсу просиджувати сотні годин на хімії або біології тільки для того, щоб отримати сумнівний критерій моїх знань — оцінку.

І не треба розповідати мені про деяку «базу». Цінують практиків, а не теоретиків. Ще один аргумент: «без школи ти будеш цілими днями нічого не робити». Але виходить навпаки: саме в школі я нічого не роблю, а от поза — роблю те, що цікаво і що самому хочеться займатися» — ось що каже старшокласник, «відбарабанив» практично всі 11 років у школі.

Ось вам і відповідь на питання, чому стала давати збої сучасна система освіти. Тому, що навіть діти розуміють, як багато в ній безглуздого і зайвого, застарілого і непрацюючого. Але, насамперед, вона не враховує, що дитина, якого ми намагаємося навчити, став іншим.

Дитина змінився

Що чути зазвичай від вчителів в адресу учнів?

• Не хоче вчитися!
• Неуважний!
• Погано запам’ятовує!
• Немає інтересів.

А як це можна перевести на іншу мову»?

Дитина не хоче сприймати інформацію, яка йому нецікава. Він не бачить для себе сенсу в запам’ятовуванні потрібної йому інформації. Він не хоче чути це в тій формі, в якій вона подається. І, як наслідок, погано запам’ятовує почуте, відволікається на уроці, не робить нудне домашнє завдання.

Інформації стало набагато більше, ніж її було двадцять, десять чи навіть п’ять років тому. І її вже неможливо запам’ятовувати так, як раніше. Каналів надходження інформації теж стало більше, як і способів її отримання. А ось часу у дітей стало менше. Тому, що можна займати їх «всім на світі». Що ми маємо в підсумку? Дитину з абсолютно «кліповим» мисленням, який втрачає нитку уроку через 3-5 хвилин після його початку. Який поступово розучується мислити, а використовує готові формули, якщо вистачає сил їх вивчити.

Звичайно, все це дратує вчителів. Адже іноді здається, що в деяких областях дитина розумніша вчителя, він оскаржує доросле точку зору, тим самим розсовуючи рамки і зневажаючи авторитети.

Школа перестала бути єдиним джерелом інформації

Уявіть собі дитину, яка легко знаходить відповідь на будь-яке питання, забивши рядок пошуковика потрібне слово чи фразу. Скільки часу у нього на цій піде? Пару секунд. Бачите, і тут все не так як раніше. Раніше школа, вчитель – були чи не єдиними джерелами отримання знань та інформації для дитини. Сьогодні перед його очима – весь інтернет з усім багатством і різноманіттям БУДЬ-якої інформації.

Діти не розуміють, навіщо їм вчитися

Про те, що діти не хочуть вчитися, тепер говорять як про щось само собою зрозуміле. Чому так відбувається? Звичайно, дорослі вже давно зрозуміли, що диплом – це зовсім не гарантія високого заробітку. Зрештою, люди успішні та забезпечені далеко не завжди (а якщо чесно, то рідко) добре вчилися в школі. Деякі взагалі її не закінчили, і нічого. Але ж і діти бачать цю тенденцію, чують її в словах дорослих. Якщо б від сидіння в школі і старанності сьогодні хоч щось залежало, ймовірно, мотивація у учнів була б хоч трохи вище…

Те, що давно застаріло або чому ми боїмося нового

«Нічого, нас так вчили, і ми людьми стали!» — міркують дорослі, вчителі та батьки. Чому? Та тому, що розлучатися зі старими установками складно і болісно. Тому, що нове лякає. І дитина, який краще розбирається в комп’ютері, вже не такий покірний і слухняний, як той, хто у всьому орієнтований на дорослого і визнає його авторитет у всьому. З такою дитиною зручно, зрозуміло і передбачувано. Є чимало просунутих сучасних батьків, які не бояться давати маленькій дитині відмінні технологічні новинки, але є й ті, хто з усіх сил тримається за своє дитинство, не думаючи про те, що у нинішніх дітей воно вже зовсім інше. «Дерев’яні іграшки, вкладиші і кольорові скельця — ось прекрасні іграшки для розвитку фантазії» — говорить монтессорі-педагог, переконуючи батьків, що дитина повинна зростати без гаджетів, електронних іграшок і інших девайсів. Але сучасний світ – це швидкісні засоби зв’язку, велику і дуже активний інформаційний простір, можливість переміщатися по світу, спілкуватися з людьми з будь-якого куточка земної кулі. І у сучасних дітей є зовсім нове середовище для розвитку: це і іграшки, і інтерактивні програми, і книги, і мультфільми, і корисні мобільні додатки для дітей, ті пристосування, які вони можуть використовувати для свого розвитку. Але якщо ви обмежуєте дитини з раннього дитинства, не даючи йому користуватися досягненнями прогресу, то рано чи пізно він потрапить у ситуацію, коли йому доведеться зануритися в незнайому, ворожу для нього середовище.

Чому нам потрібно змінювати підхід до освіти дітей

Та тому, що самі діти просять нас про це. І ще тому, що колишня система давно дала збій і не потрібно нарікати на те, що діти не вчаться, не чують, не хочуть і не вчать. Але потрібно терміново шукати нові підходи, способи, додатки, програми, електронні пристрої. Ми повинні використовувати Інтернет з його різноманіттям можливостей. Пропонувати дітям такі програми, які близькі їхнім інтересам. І якщо дитина захоплений комп’ютерними іграми, то не варто ховати цей комп’ютер і карати дитину позбавленням гаджетів. Набагато ефективніше використовувати вже наявну дитячу мотивацію і для його навчання. Наприклад, у вигляді ігор-навчалок, інтерактивних програм і додатків помічників у вихованні.