Секс, наркотики і рок-н-рол: Що сказати підліткам перед вечіркою

Як переконати підлітків не пити, не вживати наркотики, не перевищувати швидкість і взагалі поводитися обачно? Може, гарненько налякати їх? Немає. У свій час вам же це не допомогло…

Чому вони не бояться

Джесс Шаткін, автор книги «Дикі: Чому підлітки люблять ризик і як їх вберегти від небезпеки» (Born to Be Wild: Why Teens Take Risks and How We Can Keep Them Safe): «Абсолютно ясно, що те, як батьки і вчителі кажуть про можливі негативні наслідки вечірок, справляє дуже малий (або взагалі нульовий) ефект на поведінку тінейджерів — найчастіше ці розмови тільки погіршують його. Фахівці американської програми проти розповсюдження наркотиків D. A. R. E. прямо говорять про ефект бумеранга: ти говориш дитині не робити чого-то й прямо провокуєш в ньому бажання піти і зробити саме це. А деякі діти особливо схильні робити дурниці «на зло».

Багато чого пояснює сама «пристрій» мозку підлітків. У бестселері «Думай повільно… вирішуй швидко» (Thinking, Fast and Slow) автор Деніел Канеман описує два типи розумових процесів, що грають важливу роль в ухваленні рішення: швидка система (інтуїтивна, автоматична, емоційна, націлена на отримання задоволення) і повільна система (усвідомлена, аналітична, заснована на зусиллі). У минулому, намагаючись захистити дітей від ризикованої поведінки, дорослі зверталися до їх повільній системі, але вона починає нормально працювати лише з набуттям досвіду та зрілості, яких у тінейджерів поки немає.

Вигоди правильного вибору

Джесс Шаткін пропонує спробувати інший підхід — звернутися до іншої частини підліткового мозку — «центру заохочення»: «Лякати підлітків смертю у багатьох випадках абсолютно неефективно. Тінейджери хочуть знати, які вигоди їх чекають, якщо вони зроблять здоровий, правильний вибір, а не кари небесні зваляться на них, якщо вони вирішать неправильно. Тому батькам варто змінити тон і використовувати метод «позитивних протилежностей».

Говорите: «Вчися добре, ти зможеш вступити в будь-коледж».

Не кажіть: «Якщо ти не будеш вчитися, ти не підеш в коледж».

Говорите: «Їдь акуратно сьогодні, і я дозволю тобі взяти машину і в наступний раз».

Не кажіть: «Не їдь швидко — уб’єшся!»

Говорите: «Випий своє ліки від алергії, щоб завтра мати можливість пограти в футбол».

Не кажіть: «Якщо ти не приймеш ліки, твоя алергія погіршиться».

Як ви бачите, «позитивно-протилежні фрази» кажуть дитині, що робити, а не чого не робити. «Фокусуйтеся на ваших спільних з дитиною цінності, позитивні протилежні фрази допоможуть йому вибрати безпечну поведінку.» — рекомендує Шаткін. — «Якщо ваша дитина йде з друзями на вечірку, то практично марно говорити, що, мовляв, не пий, не кури, це шкідливо — дитина вас не чує. Але ви можете мотивувати його не пити алкоголь (або значно обмежити його вживання), наголошуючи на його цінності начебто дружби і вірності: якщо дитина залишиться тверезим, він зможе допомогти одному і захистити того, хто має схильність напиватися і потрапляти в неприємності».

Джерело: lifehacker.com.au