Так важливий комп’ютер для успіху в навчанні?
Вже кілька років школи України з легкої руки профільного міністерства, взяли курс на глобальну комп’ютеризацію, «рівняючись на Захід». За загальним переконанням доступ до інформаційних технологій в процесі навчання – запорука високих показників учнів. Справа йде не зовсім так, каже новий рапорт Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
В дослідженні Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) про роль комп’ютера в поліпшенні базових показників учнів у читанні, математиці та природничих наук взяли участь понад розвинених 30 країн і економічних центрів.
Рапорт ОБСЄ «Учні, комп’ютери, освіта: встановлюючи зв’язку» підводить підсумки масштабного дослідження результатів по базових знань школярів, в тому числі вплив масованого використання інформаційних технологій в процесі шкільного навчання. Висновки дослідження досить несподівані: навіть у країнах, які інвестували великі ресурси в комп’ютеризацію навчання, учні не показали помітного покращення показників порівняно з результатами дослідження 2012 року.
Більше — не означає краще
На сьогоднішній день саме учні, у школах яких комп’ютер використовується помірно показують більш високі результати, ніж хлопці, у школах яких комп’ютер використовується рідко. Гірші результати у учнів в процесі навчання яких школи використовують комп’ютерні технології дуже часто, і це навіть в хороших школах і у дітей з благополучних/заможних сімей.
«Шкільна система повинна шукати більш ефективні шляхи інтеграції інформаційних технологій в навчальний процес, забезпечити вчителів тими ресурсами, які здатні розвивати педагогіку 21 століття і давати дітям навички 21 століття, які допоможуть їм досягти успіху в завтрашньому світі,» – каже Андреас Шлайхер, Директор сектору ОБСЄ у сфері освіти. «Технологія – це єдиний спосіб глобально розширити доступ до знань. Для того, щоб досягти цієї мети, країнам необхідно підвищити ефективність інвестицій, тобто забезпечити участь самих вчителів в авангарді технологічних розробок у сфері навчання».
У рапорті підкреслюється, що розрив між учнями, які складали тест з читання на комп’ютері приблизно такий же, як і в традиційному тесті з читання, проведеному ОБСЄ, не дивлячись на те, що переважна більшість учнів в незалежності від соціального походження широко користуються комп’ютерами. Це означає, що для того, щоб зменшити нерівність у рівні цифрових навичок, потрібно для початку забезпечити однаковий рівень базової освіти.
Основні навички роботи з інформацією для учнів
Для перевірки інформаційних навичок у ході тесту хлопці з 31 країни та економічного центру використовували клавіатуру і мишу для навігації по тексту. Вони повинні були вміти застосовувати такі інструменти як гіперпосилання, кнопка браузера і скролінг для пошуку інформації, а також складати списки даних і користуватися програмою калькулятора.
Кращими за результатами тесту були учні з Сінгапуру, Кореї, Гонконгу, Японії, Канади і Шанхаю. Такими ж були і їх результати у 2012 році в «паперовому» читанні, а це значить, що більшість умінь, потрібних для онлайн навігації, може бути отримано в ході застосування традиційної техніки навчання читання.
У той же час рапорт підкреслює і відмінності. Учні з Кореї і Сінгапуру показують набагато кращі результати в техніці онлайн, ніж учні з інших країн з тими ж результатами у «паперовому» читання: наприклад в Австралії, Канаді, Гонконгу, японії і США. Учні з Польщі та Shanghai – відмінники в традиційному читанні, поки не можуть перенести свої навички в цифрове простір.
Так потрібні в наших школах комп’ютери? Так. Але насамперед нам потрібні програми, які не будуть звеличувати комп’ютерний клас як панацею від неуспішності і необхідні вчителі, які в змозі приймати участь в розробці і застосуванні ефективних інформаційних методик.
У дослідженні брали участь: Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Чилі, Китай-Тайпей, Колумбія, Данія, Естонія, Франція, Китай, Гонконг, Угорщина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Корея, Китай, Макао, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Китай, Шанхай, Сінгапур, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, ОАЕ і США.
Джерело: oecd.org