Дженніфер Еністон: «Те, як мене позиціонують медіа, є відображенням того, як суспільство являє жінок»

Актриса Дженніфер Еністон написала колонку Huffington Post, де спростувала чутки про свою можливу вагітність і висловила стурбованість впливом «об’єктивізації і пильного вивчення жінок».

Дозвольте мені розпочати з того, що я ніколи не коментую плітки. Мені не хочеться витрачати свою енергію на весь цей «бізнес брехні», але раз вже почалися розмови, я вважаю належним їх продовжити. Так як мене ви не знайдете в соціальних мережах, я вирішила викласти свої думки.

Для початку я НЕ вагітна. І я сита по горло. Я сита по горло ці пильною увагою та боді-шеймингом, яке щодня відбувається під прикриттям «журналістики», «Першої поправки до конституції США» і «новин про зірок».

Кожен день мене і мого чоловіка атакують десятки агресивних фотографів, які чергують біля нашого будинку, намагаючись отримати хоч якесь фото, і тим самим ставлячи під загрозу нашу безпеку. Але зараз я хочу залишити питання безпеки в стороні і поговорити в цілому, як робота таблоїдів відображається на всіх нас.

Якщо для якихось людей я є прикладом чого-то там, то хочу сказати, що в першу чергу я — приклад того, як суспільство оцінює наших матерів, дочок, сестер, дружин, подруг і колег.

Об’єктивація, якій піддаються жінки, абсурдна і викликає тривогу. Те, як мене позиціонують медіа, є просто відображенням того, як суспільство являє жінок у цілому, оцінюючи їх за якимось безглуздим стандартам краси.

Дівчатка з малих років, свідомо чи несвідомо, вбирають ці стандарти. Ми всі охоче підхоплюємо ці стереотипні меседжі: дівчина не може бути красивою, якщо вона не худа; вона не варта уваги, якщо не виглядає як супермодель або як актриса на обкладинці журналу. Ми використовуємо всі ці «зіркові» новости, щоб знеособити жінок, фокусуємося тільки на зовнішній оболонці, завдяки спекуляціям таблоїдів. Вона вагітна? Не надто багато вона їсть? Її шлюб тріщить по швах, тому що її зовнішність далека від досконалості зараз?

Я привчила себе сприймати таблоїди просто як книжки з гумористичними оповіданнями, не всерйоз, просто як мильні опери, які люди дивляться, щоб відволіктися. Але більше я так не можу, тому що реальність, в якій ми живемо, це якась пастка. Те, що відчуваю я, триває протягом десятиліть і стосується всіх жінок.

Минулий місяць показав мені, наскільки сильно ми визначаємо цінність жінки виходячи з її сімейного чи матеріального становища. Преса витрачає величезні ресурси, намагаючись з’ясувати, вагітна я чи ні, при цьому відзначаючи, що незаміжні жінки, що не мають дітей, яким-то чином неповноцінні, не успішні або нещасливі. У цьому потоці нудних новин про мене потопала інформація про масові розстріли, лісових пожежах, рішеннях Верховного Суду, прийдешніх виборах та інших набагато більш важливі речі, на які журналістам варто було б звернути увагу.