Моє щасливе материнство, або Що б я не зробила по-іншому

Ідея поділитися нашими сімейними відкриттями з’явилася, чи моєї Даші виповнився рік. Раптово я піймала себе на думці: якби була можливість щось змінити, я б нею не скористалася. Ми з чоловіком робили впевнено, усвідомлено і з задоволенням. Те, що вийшло у нас – не інструкція до застосування, але якщо що-то з нашої історії виявиться для когось корисним, то я переконана, що все у вас вийде, якщо…

Дотримано режим з перших днів

Навчитися вловлювати біоритми дитини і вміти вплести це сімейний уклад — те, що максимально полегшить життя всім. Перші два місяці, відчуваючи себе недобитим кошеням, я дисциплінувала себе ранковими прогулянками. Січень, страшний мороз, а я, назустріч нового життя, проводжаючи чоловіка на парковку з коляскою і посмішкою, вирушаю на двогодинну прогулянку. Все було дуже чітко – прогулянка, сон, годування. Між цими нескладними заняттями я встигала попрацювати, подивитися кілька фільмів, сходити на манікюр. При цьому найчастіше дитину брала з собою. З кожним місяцем в режимі з’являлися нововведення, проте принцип залишався незмінним – щоб у дитини був здоровий і міцний сон, гарний апетит і відмінний настрій – його треба максимально «втомити» за день. Ми з чоловіком не зустрічали світанки… І в свої 5 місяців маля разом з нами солодко спала до 11 ранку.

Відкриваємо світ голяка і босоніж

Так, босоніж. Так, без шкарпеток. Не загартовуємо, а швидше не псуємо природний стан. Ні, їй не холодно. В іншому випадку всі, хто на вулиці, вже б почули крик невдоволення. Так, без шапки і немає, не перегріється… Боротьба із суспільством – нещадна і нескінченна. Де дитину годують з ложечки в дитячому саду, заносять хвіст в підлітковому віці і потім дивуються, чому ж він росте таким розбещеним. У боротьбі зі стереотипами ми ростимо нашої дитини – влітку голенького, подряпаного, замазюканного і босого і не закутаного взимку, і без паніки, якщо впав або почав облизувати пісок з камінням вприкуску.

Плавати раніше, ніж ходити

Що відбувається, коли тато – підводний мисливець? Малятку не було й двох тижнів від народження, як улюблений тато вчив її пірнати під водою вдома у ванній. У перший наш басейн (в дитячому державному консультативно-діагностичному центрі) ми прийшли, коли Даші виповнилося два місяці. А в три місяці Дашині водні процедури тривали не менше години, адже ми приходили кожен день без винятку і до 9 ранку, «на першу воду». Крім того, протягом трьох місяців перед ранковим плаванням Даша проходила три десятиденних курсу масажу-гімнастики, що також мала колосальну користь, адже після масажу і плавання вона втомлювалася настільки, що засинала вже на виході з басейну і спала не менше 2,5-3 годин. В 6 місяців, коли у «великій ванні» в поліклініці дитині стало тісно, ми пішли в приватний басейн, де мала дочка почала відриватися по повній. В середньому з 6 до 12 місяців ми перебували в басейні не менше трьох годин.

Лайфхак: До року маля часто засинала у воді. У басейні я в таких випадках клала їй під голову пінопластовий коло, і поки за нею, ширяє на воді, наглядала команда тренерів (а на це видовище збиралися подивитися всі), я розтинала в дорослому басейні поряд.

Самостійність починається з пелюшок

Щоб отримати 20 вільних хвилин для заняття своїми справами, в три місяці я навчила дитину тримати пляшечку. Зручно розташувавши дочка в подушці для годування, ми з розчуленням поглядали, як її тендітні ручки утримують пляшечку, яка вдвічі більше цих крихт-долоньок. Якщо приходив масажист або майстер манікюру, Даша або спала, або повзала по кімнаті і вивчала розкидані мною заздалегідь іграшки. Якщо я приймала ванну, то вона гралася поруч на килимку і дивилася на мильні бульбашки, які я пускала, щоб їй не було нудно. Вранці, поки я робила 15-хвилинний макіяж, дівчинка дивилася мультик. Якщо гладила – давала їй ховатися в пом’ятому білизну, яка не встигла пропрасувати. При роботі за комп’ютером зачитувала вголос цікаві відомості про шинах або лікарських препаратах, а дочка, поклавши ногу на монітор комп’ютера, вивчала гризунки. При готуванні розставляла на підлозі різні ємності, щоб дочка гортала їх, відчуваючи себе причетною до процесу, і не лізла розглядати вміст духовки. Вивчаючи світ навколо, малюкам цікаво абсолютно все – так чому б цим не скористатися, радіючи з того, що дитина вміє себе зайняти сам, не вередуючи і не вимагаючи уваги?

Сон в будь – який час, в будь-якому місці

Коли заселяешься в новий будинок, у тебе немає вибору – або ти максимально адаптуєшся, або виносиш мозок всім оточуючим, і собі в тому числі. Варіант перший все-таки переважніше, тому звикнувши спати в шумах різного ступеня, дитина наш тепер може засипати в будь-яких умовах – чи то басейн, дискотека або ремонт в сусідній квартирі.

Мамина груди – не панацея і не іграшка

Граємося-розважаємося-відволікаємося чим завгодно, але не привчаємо до задоволення будь-яких примх годуванням груддю. Якщо ви не прихильник годування до садка, тоді рекомендую відлучати до року: це відбувається м’яко і безболісно, і головне – малюк ще не встигає маніпулювати вами: не кричить, вимагаючи молока; не засовує руки під блузку. Поступово зменшуючи кількість годувань, ми закрили це питання навіть трохи раніше запланованого – до 10 місяців. До речі, поки у дитини добре розвинений смоктальний рефлекс, привчайте його пити з трубочки, пізніше це буде трохи складніше.

Правильні іграшки…

… якщо їх мінімум. Розвиваючий килимок з підвісками, слінгобуси, гризунки, «говорить» горщик з кубиками, парочка м’яких іграшок, книжка для купання, книжка-шелестелка-развивалка, великі м’які кубики з буквами-цифрами-картинками, музична іграшка з різними мелодіями і звуками, зебра-попригушка, кошик на коліщатках, дерев’яні кубики для будівництва, намет – ось і весь наш арсенал іграшок. Все найцікавіше все одно зосереджено на кухні або по кімнатах – поцупити пляшку з ванної, повазюкать ополоником по сковороді, покопатися в ганчірочках – завжди набагато цікавіше, ніж розбиратися в своїх іграшках.

Активно жити не заборониш

Парки, ресторани, магазини, фестивалі, майданчики-батути, презентації, арт-пікніки, танцювальні фести, море і гори – ще не відгулявши рік, наша дитина побував в самих різних місцях, роблячи кожен день дивовижні відкриття. Навіщо відмовляти собі у відвідуванні виставки «Шедеврів світової скульптури» або фестивалю вуличної їжі, якщо можна взяти своє улюблене чудо і поїхати відпочивати разом, відкриваючи незвідане і залучаючи до прекрасного? Коли дівчинці було 11 місяців, ми пішли на концерт легенди світової музики Мішеля Леграна, у супроводі Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру України. Даша активно плескала в долоні перші три з половиною композиції, після чого благополучно заснула і прокинулася вже на фіналі. Треба, треба долучати і прищеплювати висока, культурне, вічне!

Виховання по-спартанськи?

… Інший раз ми з чоловіком чуємо питання на свою адресу. Це означає, що я не біжу підтюпцем, якщо Даша впала – вона спокійно піднімається і біжить далі. Якщо я сушу волосся феном, вона не скиглить під ногами – я посадила мою крихітку в умивальник, і поки вона грається ключами, спокійно сушу волосся після басейну. Якщо вона розбила коліно, вона не кричить на пів-вулиці, а похныкивает і чекає, що тато швидко обробить ранку перекисом. Дитина вивчає світ у всіх його проявах – і ми не хочемо бути гальмами на її шляху, ми хочемо бути її помічниками, наставниками, друзями.

«Можна забути про колишню життя», «З народженням дитини багато в чому доводиться собі відмовляти» – ці стереотипи на диво живі. І кожен раз я щиро дивуюся – в чому собі відмовляти? Перші два місяці є кролика, а замість свіжих овочів віддавати перевагу печеним? Що заважає відвідувати заходи, тим більше, якщо дитина маленька і частіше спить, чому не спить? Життя з дитиною – набагато більш насиченим і наполненнее, адже тепер всі її принади хочеться розділити саме з цим дивом.