Оксана Соколова про професії тележурналіста

Професія журналіста в нашій країні досить популярна, враховуючи щорічне кількість вступників на спеціальність. Але чи так необхідно профільну освіту людині, мріє будувати кар’єру на телебаченні? В чому особливості роботи тележурналіста? І як змінює людину ця професія? На ці запитання відповідає телеведуча каналу ICTV, журналіст Оксана Соколова.

Як знайшла свою професію

За фахом я — телевізійний журналіст, тому моє розвиток кар’єрними сходами пройшло як по нотах. Після закінчення університету я потрапила на черкаський телеканал, який тільки почав свою діяльність, це було в 1993 році… Але, чесно кажучи, я не пам’ятаю, коли до мене прийшло усвідомлення, ким я хочу бути. Весь десятий клас кожен день ми з мамою обговорювали, ким я буду. Для мене це була каторга, я знала, що ось прийду додому, і знову почнуться ці обговорення. Бабуся хотіла, щоб я стала медиком, як вона, але в якийсь момент вони з мамою відступили. Я ж збиралася займатися математикою, заочно закінчила фізико-математичну школу. Журналістика виникла якось спонтанно: тоді однією з умов вступу було надання письмової рекомендації від якого-небудь видання. І молодіжна газета, для якої я писала, мені цієї рекомендації не дала, мовляв, я не потягну. Можливо, це був такий собі спосіб протесту, адже я – амбітна людина, і мені хотілося довести, що ця професія мені по плечу.

Хоча сьогодні, коли ми з сином обговорюємо його майбутнє, я розумію, що математика, безумовно, потрібна. Математика – це не про те, як добре рахувати, це про вміння мислити логічно та системно. Я і зараз люблю вибудовувати всі таблички і схеми. І мої колеги часто сміються: «Зараз прийде Соколова і почне нам малювати графіки». Зате у мене завжди і все чітко розкладено по поличках.

Якими якостями повинен володіти людина, щоб досягти успіху в професії тележурналіста

Найголовніше якість — це цікавість, тому що ця професія одна з не багатьох, яка не обмежується робочим часом. Слова про те, що «журналістика – це спосіб життя», — не порожній звук, тому що це твоє ставлення до життя. Справжній профі дивиться на світ очима журналіста, де б він не знаходився – в аеропорту, в магазині… А для того, щоб помічати цікаві деталі, бачити історії, не можна бути пасивним і не допитливим. Я вважаю, що цікавість або дано, або ні. Але що стосується якостей, які розвиваються, це увага до деталей навколо себе, перш за все.

І, звичайно, хорошим журналістом може стати людина з великим внутрішнім багажем, який багато читає, постійно в пошуку чогось нового. А якщо всередині — «пусте відро», то все, що буде падати туди, нічого крім дзвону не принесе.

Що стосується роботи на телебаченні, то тут журналісти повинні мислити саме картинкою. Тобто будь-яку інформацію вони представляють у візуальних образах, і це ключова відмінність від всіх інших видів журналістики.

Яким має бути освіта

Я не бачу сенсу в профільній освіті для журналістів. Напевно, можна піти на магістратуру на рік, щоб зрозуміти технологічні якісь речі, але в принципі і півроку практики для цього може бути достатньо. Я ніколи не обираю людей з-за освіти. Я вважаю, що той факт, що у нас в країні 72 факультету журналістики, — це нонсенс, це продаж «корочок» всім, хто хоче ці «корочки» мати. І не більше.

Мені здається, що в Україні ще залишилася сильна середня школа, але ось вища школа у нас близька до стану ліквідації. Журналісти приходять з інститутів в нульовому стані. І це я можу говорити абсолютно відверто. Ситуація, яку ми маємо, викликана небажанням держави займатися освітньою системою в країні. І ось ті зрушення, які почалися в системі освіти початкової школи, — це героїчний подвиг групи жінок: Іванни Коберник, Оксани Макаренка, які вирішили змінювати стан справ заради своїх дітей. Але, що стосується вищої освіти, — у держави немає ніякого бажання розвивати його.

Вважаю, що ми на порозі професійної катастрофи і далі буде тільки гірше, тому що не виросло покоління фахівців.

Плюси і мінуси роботи

Робота тележурналіста технологічно більш складна, тому що ланцюжок значно довший, ніж у газетярів або радиожурналистов – збір інформації, підготовка тексту, монтажі. А ось за глибиною дослідження вона напевно простіше, ніж журнальна. І, звичайно, графік роботи журналіста не нормований. Я вже давно зрозуміла, що на телебаченні працює особливий сорт людей. Тут, напевно, 80% не мають сім’ї, — це люди, що живуть роботою.

Як виглядає типовий робочий день

Як правило, вранці я редагую або пишу якісь тексти, поки у мене ще свіжа голова. Потім я їду на канал або якісь зустрічі, летючки. Увечері в чаті в Фейсбуці я спілкуюся з редакторами по тим чи іншим проектам , — з десятої вечора на телефон постійно приходять повідомлення. А якщо ти в 12 ночі поставиш запитання своїй команді, тобі тут же дадуть відповідь мінімум п’ять чоловік. Ось таке життя, і тобі або в ній комфортно, або ти просто тут не працюєш.

Як справлятися зі стресом

Останні два роки було непросто. Я зрозуміла, що у мене просто немає моральних сил з’являтися в ефірі. Це дуже важко. Я можу відключитися і відпочити, якщо кудись їду. Найкраще — на природу, де немає людей, а є просто дерева, море, гори. Це вихід для мене.

Який відбиток залишає професія тележурналіста на особистості людини

Ти дуже соціалізований, критично підходиш до всього і поступово стаєш страшним циніком. Ми нещодавно на летючці обговорювали новий проект, який буде розповідати про гучні справи минулих років. Виявилося, що більшість цих справ так чи інакше пов’язані з убивствами. І ось всі сидять і спокійно обговорюють постановочні моменти, як це все зобразити. Коли з боку на це дивишся, то розумієш, що ступінь цинізму реально зашкалює. Професія в цьому плані змінює.

Читати

Потрібно стежити за всіма новинками, для того щоб розуміти, чим живе світ. Це стосується і театральних робіт, і кіно, і книг. Потрібно цікавитися культовими книгами. Якщо всі активно обговорюють «Атлант розправив плечі» Айн Ренд, значить варто для себе зрозуміти, що ж у ній такого знакового? Треба читати класиків, тому що вони формують ключові, фундаментальні поняття; треба читати історичні романи для того, щоб розуміти пропорції світу. Люди, які хочуть працювати в радіо — або тележурналістиці, обов’язково повинні читати поезію, бо ніщо не дає такого володіння словом. І вічного Тараса Шевченка, і ніжну Цвєтаєву, і розривного Башлачева… Поезія – це образи, це вміння однією фразою висловити глибоку суть, сказати яскраво і влучно, — те, чого не може проза. Тому треба читати і хороших поетів.

Розмовляла Тетяна Касьян