Звідки береться емпатія

Емпатія — це спроможність поставити себе на чуже місце, вміння співчувати. Якості, які актуальні для сучасного світу. Але, виявляється, не всі люди здатні бути эмпатами. Італійський нейробіолог Джакомо Ризолатти поділився з kp.ru про те, звідки береться вміння співпереживати.

Розуміння дії народжується у людей миттєво завдяки дзеркальним нейронів – особливим клітин нашого мозку, які автоматично, підсвідомо розпізнають дію, яке ми бачимо. Однак, крім дзеркальних нейронів «дії», є і емоційні дзеркальні нейрони. Саме вони допомагають підсвідомо, спостерігаючи лише міміку і жести, розуміти емоції іншої людини.

Одного разу у Франції провели експеримент. Одну групу добровольців попросили зобразити різні емоції: радість, смуток, тугу, а потім дали понюхати щось неприємне, і на їхніх обличчях відбилася огиду. Цей момент зафіксували на фото, а потім довели зображення іншій групі учасників досліду. При вигляді відповідних емоцій на фотографіях, у добровольців в мозку діяли ті ж нейрони, як якщо б вони самі, наприклад, відчули сморід, почули радісну звістку або були чимось засмучені.

Але сподіватися лише на нейрони не варто, мозок не так простий. Безумовно, чималу роль відіграє і свідомість, воля, з допомогою яких можна частково приглушати ті почуття та емоції, які з’являються з-за дії дзеркальних нейронів.

І все ж ще більшу роль відіграють соціальні норми, прийняті в суспільстві. Коли суспільство підтримує ідею турботи про себе в першу чергу, про власне здоров’я, матеріальному достатку, то людині доводиться бути егоїстичним, оскільки вважається, що саме це приведе до успіху. У цьому випадку роль системи дзеркальних нейронів знижується вольовим зусиллям, вихованням, звичним поведінкою. Мотивація відіграє велику роль.

Говорячи про відмінності в пристрої мозку, помічено, що у жінок дзеркальних нейронів в емоційній системі більше, ніж у чоловіків. Це пояснює більшу схильність жінок до розуміння, переживання та співчуття.

В експериментах, коли добровольцям обох статей показували когось у стані болю – жіночий мозок реагував набагато сильніше. Це результат еволюції: природі важливо, щоб саме мати, яка проводить найбільше часу з дитиною, була емоційно відкрита, співпереживала, раділа і тим самим за принципом дзеркального допомагала розвивати емоції малюкові. Також жінка більше схильна прощати, ставитися до багатьох речей легше і простіше. А чоловік сприймає зраду, наприклад, набагато серйозніше і менш відхідливий.

Найчастіше пошкодження дзеркальних нейронів пов’язані з генетичними порушеннями, наприклад, це відбувається при аутизмі. Оскільки в цьому випадку зламаний механізм «відображення» дій і емоцій оточуючих, аутисти не можуть зрозуміти, що роблять інші люди. А тому вони не вміють співпереживати, так як не відчувають схожих емоцій при вигляді радості або смутку. Навпаки, почуття їх можуть лякати, а як наслідок вони намагаються сховатися і уникають спілкування.

Вчені вважають, що максимально повноцінно відновлювати дітей-аутистів потрібно починати в дуже маленькому віці, проявляти чутливість і сентиментальність з ними, торкатися для розвитку моторних і емоційних навичок.

Принцип роботи дзеркальних нейронів можна використовувати і для підняття настрою собі і оточуючим, адже спілкуючись з позитивним, життєрадісною людиною або переглядаючи фільм з такими героями, в мозку виникають такі ж емоції. А щоб самому підняти настрій кому-то, досить не ходити з трагічно-депресивним виразом обличчя, а звернутися до світу з доброзичливою легкою посмішкою.